COP21: Угода підписана. Що далі?

розміщено в: Всі новини | 0

Загальний огляд угоди.

Паризька угода перший в історії документ, що об’єднує всі народи світу в єдину домовленість по боротьбі зі зміною клімату.

Досягнення консенсусу майже  між  200 країнами світу  про необхідність скорочення викидів парникових газів розглядається багатьма спостерігачами як досягнення саме по собі, і вважається  “історичною подією”, на відміну від Кіотського протоколу 1997  року, який не був ратифікований США.
Однак, вчені відзначають, що країни мають бути активними у виконанні взятих на себе зобов’язань, аби запобігти небезпечній зміні клімату і  угода фактично містить дорожню карту для прискорення прогресу.

4035

Ключові елементи угоди.

  • Втримати підвищення глобальної температури “значно нижче” 2.0С (3.6F) та  “прагнути обмеження” не більше 1.5C
  • Зменьшити кількість викидів парникових газів від людської діяльності до таких рівнів, які зможуть природньо поглинатись деревами, океанами та грунтами, починаючи з моменту між 2050 та 2100 роками
  • Переглядати внесок кожної країни зі скорочення викидів парникових газів кожні п’ять років,та визначення викликів кожної країни
  • Багаті країни мають допомагати бідним шляхом “кліматичного фінансування” адаптації до зміни клімату та переходу на відновлювані джерела енергії

Що включено а що не враховано?

Вчені зазначають, що при підвищенні глобальної температури на 2С від доіндустріального періоду,  зміна клімату на планеті буде незворотньою та небезпечною.

Світ вже майже на півдорозі до 1С і багато країн аргументують необхідність встановлення більш жорсткішої мети  щодо 1,5С- це лідери низинних країн, які страждають від підняття рівня моря внаслідок зміни клімату.

Прагнення до більш амбітної мети було збережене в угоді обіцянкою “прагнути омежити” глобальне потепління на рівні 1,5С. Біл Хейр (Bill Hare), голова аналітичної групи Climate Analytics зазначає, що така мета є “надзвичайним прогресом”.

“Це значна перемога для найуразливіших країн, малих островів, найменш розвинутих  і всіх тих, хто найбільше втратить зі зміною клімату, тих,  що приїхали до Парижу сказати, що вони не хочуть співчуття, а вимагають дій.”

Тим часом, вперше угода містить довгострокову ціль з “якнайшвидшого” встановлення межі викидів парникових газів на рівні, що здатний буде природньо поглинатися і досягнення балансу між виходом техногенних парникових газів і здатністю поглинання – лісами чи океанами  “у другій половині 21 століття”.”

“Якщо встановлена мета буде досягнена це означатиме “нульові” викиди протягом декількох десятиліть. Ця межа має наукове підгрунтя, – каже Ханс Йоахим Шельнхубер, директор Потсдамського інституту досліджень впливу кліматичних змін (PIK).

Дехто називає угоду “невиразною” через виключення з неї  деяких положень в ході перемовин.

“Паризька угода – це лише один крок на довгому шляху, це прогрес, але є частини, які засмучують та розчаровуюь мене”, – каже виконавчий дирекор Грінпіс Кумі Найду.

“Ця угода не витягне нас з ями, яку ми самі собі риїмо, але вона робить схили менш крутішими”

Paris-protest-under-15

Фінансування.

Фінансування було каменем спотикання в ході переговорів.
Країни, що розвиваються говорять, що вони потребують фінансової і технічної допомоги аби перейти від викопного палива до відновлюваних джерел енергії.
В даний час їм обіцяно  $100 млрд (£67 млрд) на рік з 2020 року – не так багато як хотіли більшість з них.
Угода вимагає від багатих  країн  виділяти  $100 млрд підтримки на рік  після 2020 року, і використовувати цю цифру як  початкову та збільшувати подальшу підтримку з 2025 року.
Угода говорить що багаті країни повинні продовжувати надавати фінансову підтримку бідним, щоб вони могли впоратися зі зміною клімату та закликає інші країни приєднатися на добровільній основі.
Доктор Ілан Келман з Університетского коледжу Лондона говорить, що відсутність часових вагів є тривожною.
“Відправна точка у $100 млрд на рік є вагомою, але це лише 8% від світових військових витрат щороку “.

4995

Що ж далі?

Тільки елементи паризької угоди є юридичними зобов’язаннями.

Національні зобов’язання країн зі скорочення викидів є добровільними, і суперечки через те коли мають бути переглянуті зобов’язання країн з метою прийняття більш жорстких дій з запобігання зміні клімату були каменем спотикання в переговорах.

Президент Франції, Франсуа Оланд, заявив у суботу, що  його країна перегляне національний план скорочення викидів до 2020 року і закликав інших приєднатися до нього.

Пакт обіцяє зробити оцінку прогресу країн-підписантів  в 2018 році, з подальшим переглядом кожні п’ять років.

Як відзначають аналітики, Париж є лише початком переходу до низьковуглецевої економіки світу, і щє багато чого належить зробити.

“Париж – це тільки стартовий постріл для низьковуглецевих перегонів майбутнього”, говорить  виконавчий директор WWF(Всесвітнього фонду дикої природи) Девід Нуссбаум.

Професор Джон Шеперд з Національного океанографічного центру, Університет Саутгемптона, говорить, що  угода містить шляхетні прагнення, але мало хто розуміє, як важко буде домогтися поставлених цілей.

“Оскільки єдиним механізмом залишається добровільні національні обмеження на викиди, без будь-яких жорстких вказівок про те, якими мають бути ці обмеження, важко бути оптимістом,і вірити що ці цілі будуть досягнені.”

Наступна, 22-а конференція сторін рамкової конвенції ООН про зміну клімату пройде в Марокко в кінці 2016 року і буде присвячена виробленню численних правил, які необхідно прийняти.

Крім того, в червні в німецькому Бонні пройде засідання допоміжних органів конференції ООН, на якому буде структурована майбутня робота.

По матеріалам http://www.bbc.com/