“Як змінити світ”. 5 інсайтів екоактивіста.

розміщено в: Всі новини | 0

З 2 по 15 червня в рамках фестивалю DOCU/ХІТ українські глядачі можуть подивитися документальний фільм режисера Джері Ротвела “Як змінити світ”, який розповідає про історію міжнародної природоохоронної організації Greenpeace.

“Як змінити світ – фільм про те, як складно бути супергероєм. Це захоплююча історія про ініціативу, яка народилася силами кількох ентузіастів, про витоки Greenpeace і народження сучасного екологічного руху.

Сьогодні Greenpeace  найбільш відома екологічна організація з офісами в більш ніж 40 країнах світу, це знаковий бренд який запам’ятовується такими сміливими кампаніями, як блокування криголаму Shell на каяках, переодягання добровольців в орангутангів та зрив засідання акціонерів компанії Nestle, компанії на захист китів та ін. З огляду на поточний масштаб і вплив цієї організації, важко повірити, що все почалося з групи ідеалістичних «хіпі», які не хотіли нічого більше, ніж  показати світу, наскільки відсталим є наше розуміння екології і взаємопов’язаності усіх живих істот…

Ми в захваті від фільму«Як змінити світ”!

Вражає, як невеличка група неорганізованих активістів змогла використати комбінацію прямої дії і творчого спілкування, аби привернути загальну увагу та знайти підтримку, що в кінцевому результаті призвело до створення найпотужнішої екологічної організації в світі.

Пропонуємо Вашій увазі декілька інсайтів з цієї історії, про те як бути екоактивістом і змінювати світ:

1.Сила медіа

c076a9da5fb7220e80309c60855ad9d3

Історія в «Як змінити світ”  починається з 1971 року, коли кілька рішучих активістів орендували невелике рибальське судно під назвою Філіс Кормак, і виплили до Амчитки, островів на Алясці, щоб висловити протест проти ядерних випробувань США біля берегів Аляски, тим самим наражаючи себе на велику небезпеку. Навіть до того, як інтернет та соціальні мережі були винайдені, Боб Хантер, один із засновників Greenpeace, журналіст за фахом, знав, що необхідно влаштувати епічний протест в морі і поширювати відповідні фотографії і відеокліпи через новини. Що тільки таким чином вони зможуть підвищити обізнаність людей про геологічне руйнування і можливість припливної хвилі в результаті випробування. Хантер назвав цей вид контенту “mind bomb” (“розумова бомба”) , це мабуть те, що ми зараз називаємо “вірусним” контентом. І хоча Хантер і решта його екіпажу були перехоплені береговою охороною США  ще до того, як вони наблизилися до випробувального майданчика Амчитка, їх подорож викликала увагу численних  ЗМІ  та громадський інтерес до хороброго екіпажу протестуючих.

Хантер зрозумів, що засоби масової інформації є потужним інструментом для змін. Розуміючи це, Greenpeace став відомим завдяки інсценуванню епопеї, як правило небезпечної: шокуючі фото та відео протестів та блокування вилову були відмінним способом, аби привернути  загальну увагу і здобути підтримку.

“Ви не можете змусити людей встати і діяти, якщо вони не знають, що проблема існує, і немає кращого способу це показати їм, ніж через неймовірно вражаючі образи. (Ми робимо це прямо тут, весь час!)”, – ці слова Боба Хантера і зараз є засадничими інформаційної політики Greenpeace.

2. Невелика сфокусована група людей може зробити що завгодно (і навіть більше)…

Екіпаж Greenpeace складався з невеликої команди активістів, серед яких був  журналіст, кілька вчених, рибалка, фотограф і капітан корабля. Це не була високоорганізована команда, та кожен зробив свій унікальний внесок – свої навички та знання, і разом вони досягли величезних успіхів. Це стало можливим, в першу чергу, завдяки тому, що всі вони були вмотивовані тією ж місією (висвітлити глобальні екологічні проблеми і надихати людей на зміни) і були готові використовувати творчі, і часто суперечливі тактики, для досягнення своїх цілей.

Ця різношерста команда надихнула мільйони людей зі всього світу діяти на захист планети і зануритися у сучасний екологічний рух.

cGreenpeaceRobert_Keziere

Екіпаж Кормака перед відплиттям в Амчитку, 1971 р.

3. Важливість згуртованої місії і бачення.

Коли боротьба за навколишнє середовище або захист тварин та пристрасть до цього є абсолютною необхідністю. Боб Хантер і його команда ніколи б не поставили себе на лінії ядерного вибуху, якби не їхня пристрасть домогтися змін. Але, без згуртованої місії, бачення, та сильного керівництва, всі ці пристрасті можуть бути руйнівними. Відсутність бажаючих взяти на себе роль лідера, відсутність організаційної структури та стратегії зростання у перші дні Greenpeace,  в кінцевому рахунку призвели до внутрішньої боротьби і перерви у діяльності. Зрештою, основна група розпалася, Пол Уотсон, один із членів-засновників Greenpeace заснував організацію Товариство охорони морської фауни, а Патрік Мур взагалі критикує  Greenpeace та його діяльність.

4. Ніколи не забувайте, що рухає вами.

c_How_To_Change_The_World_Ltd

Більшість людей не розуміють, що зміна світу потребує багато важкої роботи і в більшості днів кількість причин відмовитися, ймовірно, перевищує кількість причин, щоб продовжувати боротьбу. Бути активістом – це більше, ніж  кинутися перед китобійним судном або вимовити палку промову, це  також виконання “адміністративної” роботи, такої як заповнення документів, відповідь на електронні листи, наймання і управління командами, пошук фінансів і незліченна кількість інших завдань, які не мають нічого надихаючого. Коли тобою рухає пристрасть і жага змін, проблеми і невдачі можуть стати причиною емоційних втрат. Тиск адміністративної роботи в Greenpeace став занадто важкою ношею для Боба Хантера  і згодом він відійшов від справ.

Якщо ви не будете послідовно і свідомо нагадувати собі про причини, чому ви почали шлях активності, ви, ймовірно, втратите фокус і вигорите. Не втрачайте з уваги місії, бачення та пристрасті до того, чого намагаєтеся досягти, це єдиний спосіб залишатися вмотивованим і продовжувати роботу в напрямку більшої мети, незалежно від того, наскільки багато ви отримуєте.

5.Майте круту вдачу, будьте достатньо шаленими, аби струснути систему! 

cGreenpeaceRex_Weyler

Ніхто ніколи не зробив великих змін в світі, не думаючи поза шаблоном та не виходячи з зони комфорту. Як сказала активістка Глорія Штейн: “Істина зробить вас вільними, але спочатку вона дістане Вас”. Дехто вважає, що єдиний спосіб бути успішним – це слідувати шаблону та йти шляхом, який створили ті, хто був до нас. Звичайно, потрібно вчитися в успішних активістів і застосувати ці уроки, але якщо ви боїтеся йти новою дорогою, ви ніколи не збудуєте свій власний шлях.

Коли  екіпаж  Кормаку став  на дорозі  російського китобійного судна в знак протесту він не мав плану. Те, що вони робили, ніколи не було зроблено, і для більшості людей, здавалося божевільним та нелогічним. Але всі на борту знали, що це необхідно для шокуючих фото та привернення уваги до проблеми. І подивіться, чого вони досягли!

У 21-му столітті нам більше не треба плавати у відкрите море, щоб створити “розумову бомбу” для досягнення змін. Завдяки можливостям інтернету, ми можемо захопити серця і уми людей по всьому світу протягом декількох хвилин.

Тож, піднімаймо  якоря та рушаймо в добру путь, роблячи речі по-іншому і кидаючи виклик нормам!

Джерело http://www.onegreenplanet.org/

Переклала для Світ Освіт: Ольга Лаврик