Знайомтесь. Це Артем, йому 28 років. Він має диплом магістра з екології, працює тренером і асистентом проектів в ГО «Світ Освіт» а також експериментує з методом гідропоніки, вирощуючи помідори “Чері” в себе на кухні!
У Артема є цікава ідея проекту під назвою “Класний сад”, яка має на меті масштабувати експеримент з гідропонікою в українські школи. Сьогодні він поділиться нею з нами 🙂
– Артеме, розкажи, будь ласка, про свою ідею – як вона виникла?
Ми в «Світ Освіт» давно плануємо зробити локальний практичний проект з перетворенням освітнього простору, щоб надихати молодь проводити власні дослідження. От я і подумав, чому б не почати зі свого дому і власноруч зібрав гідропонну установку, аби подивитися що з цього вийде. Тепер у мене на кухні живуть Лінда і Бонсай, помідори Чері, які ростуть без ґрунту. Я припустив, що такі експерименти будуть цікаві молоді і хочу популяризувати ідею гідропоніки серед українських шкіл. Тим паче, що лабораторії з гідропонікою вже активно використовуються в школах закордоном.
– Що таке гідропоніка і чому саме такий проект?
Гідропоніка – це технологія вертикального фермерства, яка дозволяє вирощувати безпечну сільськогосподарську продукцію в складних міських умовах без ґрунту. Рослини живляться за рахунок розчину, який можна приготувати власноруч.
Також серед переваг гідропоніки:
- на 30 – 50 % швидший врожай;
- менше хвороб, паразитів та жуків через відсутність ґрунту;
- застосовується менше робочої сили;
- використовується на 90% менше води, тобто така технологія є енергоефективною;
- малий вуглецевий слід продуктів, через те, що немає витрат енергії на обробку, збирання, транспортування та зберігання врожаю;
- ефективно використовується простір.
Технологія гідропоніки також унікальна тим, що відома ще з давніх часів і лишається актуальною й досі. Багато цивілізацій використовували методи гідропонного вирощування рослин: висячі сади Вавилону та плавучі сади ацтеків в Мексиці. Пізніше гідропоніка була інтегрована в космічну програму НАСА. Агентство розглядало практичні можливості перебування людини на іншій планеті, а гідропонне вирощування рослин відмінно підходить для створення їжі, кисню і води. Дослідження в цій сфері тривають досі. Тобто метод – перспективний, особливо в умовах міста та обмежених площ. Менше імпорту продуктів і молодь навчається. Також таку установку можна зібрати власними силами за відносно невеликі кошти.
Перевага цієї установки ще й в тому, що вона мобільна, невибаглива до середовища і може стояти майже будь-де в школі. Вона настільки проста в експлуатації та обслуговуванні, що діти впораються з цим самостійно.
– Чи безпечно вживати такі овочі?
Через те, що не використовується ґрунт, зменшується кількість паразитів та жуків, а отже й хвороб. Быльш того, зникає необхідність використовувати гербіциди, пестициди та інші хімічні засоби із традиційного сільського господарства, які шкодять довкіллю.
При вирощуванні овочів за допомогою гідропоніки немає залишків добрив в природному середовищі та в овочах. Розчин, який використовується для живлення, містить стандартний набір поживних речовин, які необхідні будь-якій рослин.
– Що вже зроблено і як ти бачиш розвиток проекту в майбутньому?
На даний момент я розробив план проекту і придумав назву “Класний сад”. Шукаємо кошти на проведення тренінгів у школах. Сподіваюсь, що на початку ідею гідропоніки підхоплять школи міста Києва, а потім й інші регіони. В майбутньому мені хотілося б розширити меню в шкільних їдальнях, аби до смачних та поживних каш додавали більше свіжої зелені і щоб в кожній міській школі молодь мала можливість самостійно виростити для себе смачну і безпечну їжу.
До установок можна додати ще сонячні панелі, які будуть підживлювати насос, який забезпечуватиме постійний рух води.
— Що мотивує тебе цим займатись?
Мабуть мене надихнули документальні фільми про технології майбутнього та прості рішення, які покращують умови життя людей вже тут і зараз. Потрібні тільки невеличкі зусилля. До того ж сніг в кінці березня вже не прогноз, а реальність і люди мають адаптуватись до змін на планеті, які вже настали. Це виклик для майбутніх поколінь і ми маємо дати їм інструменти для того, щоб вони не наробили нових помилок та виправили ті, що вже існують. Тому, мене особисто надихає можливість показати шлях новому поколінню до сталого майбутнього.
– Що має зробити школа, аби долучитися до проекту “Класний сад”?
Потрібна згода керівництва школи, готовність та бажання колективу і школярів слідкувати за рослинами, а також батьків – підтримати дітей у такому проекті.
Спілкувалась: О.Лаврик
P.S. На першому етапі ми плануємо запустити проект “Класний сад” в Києві. Заповіть реєстраційну форму, якщо ваш навчальний заклад бажає мати в себе “Класний сад”.